автоблокувач

[ɑʋtoblokuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або система, що автоматично блокує рух поїзда при порушенні безпечної дистанції між ними, забезпечуючи безпеку на залізничному транспорті.

  2. (Техніка) –

    Технічний пристрій, що автоматично фіксує (блокує) певний механізм або вузол для запобігання його несанкціонованого або небезпечного використання (наприклад, автоматичний блокувач дверей, коробки передач тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. автоблокувач, р. автоблокувача, д. автоблокувачеві, з. автоблокувач, о. автоблокувачем, м. автоблокувачеві, к. автоблокувачу

Більше записів