Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до Австралії (держави та материка), австралійців; пов’язаний з ними.
2. Властивий австралійцям, характерний для них або для Австралії.
3. Уживається в складі назв тварин, рослин, мінералів тощо, поширених в Австралії або привезених звідти (напр., австралійський страус, австралійський опал).
Приклад 1:
Тобто, коли Нептун ударив тризубом пароплав, то не лише судина розкололася навпіл, а донизу репнув увесь океан, і водна стихія з наядами, тритонами й морськими кониками з вирячкуватими очима, що освітлювали навколишнє водяне завихрення короткими жмутиками світла, — розступилася на боки двома напівкруглими плинними хмаросягами, які на очах Цизя затужавіли й облицювалися згори до низу кривавим воловим м’ясом, щойно Розрубаної туші, нескінченним потоком викидуваних з різень всього світу, що ними, чарупка біля чарупки, густо виповнили в°Дяні мури океанської ущелини, перетворивши її на лійку з живого м’яса, і на сухому піщаному дні, що нагадувало радше австралійський пляж уздовж Коралового бар’єру, Цизьо побачив на білому ослінчику (на таких дротяних ослінчиках Цизьо колись сидів на терасі каварні в Лісбоні), побачив старчика, якого він десь уже бачив, тільки не міг пригадати, де. — Здоровенькі були!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”