Значення
-
А́всень, -ня, чол. У східних слов’ян: міфологічний персонаж, який уособлює початок весни та нового сонячного циклу; також — назва старовинної обрядової пісні, яку виконували під час новорічних святкувань (зазвичай 1 січня за старим стилем), прославляючи врожай, достаток і щастя в новому році.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. авсень, р. авсень, д. авсень, з. авсень, о. авсень, м. авсень, к. авсень