Значення
- (Психологія) –
(в психології) властивість людської пам’яті, що полягає в здатності дуже яскраво та живо відтворювати в уяві минулі події, образи, відчуття, майже ідентично їхньому первинному сприйняттю.
- (Психологія) –
(у ширшому вжитку) надзвичайна ясність, насиченість і деталізація спогадів або уявних образів, що робить їх схожими на реальне переживання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. авідність, р. авідності, д. авідності, з. авідність, о. авідністю, м. авідності, к. авідносте