1. У римському праві — спадкове право на користування чужим майном (сервітут), яке належало певній особі довічно або на визначений строк, на відміну від речових сервітутів, прив’язаних до земельної ділянки.
авідітет
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |