1. Жінка, схильна до авантюр, ризикованих, сумнівних або безрозсудних справ, часто з метою особистої вигоди чи слави.
2. Жінка, яка бере участь в авантюрі; шукачка пригод, що діє без огляду на моральні чи правові норми.
авантюристка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Авантюристка! Я таких вмію видіти.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |