1. Психологічний процес самовнушення, при якому особа свідомо або несвідомо впливає на власну психіку, переконання, емоційний стан або фізіологічні реакції шляхом повторення певних формул, образів або установок.
2. У клінічній та суггестивній психології — метод самопізнання та самокорекції, що полягає в цілеспрямованому введенні себе в стан зосередженості для формування бажаних навичок, установок або подолання негативних явищ (наприклад, болю, тривоги).