1. (у математиці, зокрема в теорії груп, алгебрі та геометрії) Такий, що є ізоморфним відображенням об’єкта (наприклад, групи, кільця, графа) на самого себе; властивий такому відображенню.
2. (у мінералогії) Про кристали: такий, що має власну, властиву даному мінералу, чітко вираженну геометричну форму з гладкими гранями, що виникла вільним ростом у порожнині або середовищі, що не обмежував його розвитку.