Значення
- (Біологія) –
У біології: гіпотеза, згідно з якою організми розвиваються з неопліднених статевих клітин (наприклад, яйцеклітин) без запліднення; самопородження.
- (Психологія) –
У психології та медицині: метод самовнушення, саморегуляції психофізіологічного стану та відновлення працездатності, заснований на розслабленні та концентрації уваги на певних відчуттях або формулах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аутогенез, р. аутогенезу, д. аутогенезові, з. аутогенез, о. аутогенезом, м. аутогенезі, к. аутогенезе