аутбридинг

[ɑutbrɪdɪnɦ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Біологія) –

    Аутбридинг — це метод розведення, при якому схрещують генетично не споріднених тварин чи рослин. Він є протилежністю інбридингу (спорідненого розведення) і застосовується для запобігання виродженню нащадків, підтримки їхньої продуктивності та життєздатності.

  2. (Зоологія) –

    Класичним прикладом такої практики слугує промислове схрещування у тваринництві, коли самок однієї породи парують з самцями-плідниками іншої. Це дозволяє суттєво покращити витривалість або інші господарсько корисні якості отриманого потомства.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аутбридинг, р. аутбридингу, д. аутбридингові, з. аутбридинг, о. аутбридингом, м. аутбридингові, к. аутбридингу

Більше записів