Значення
- (Психологія) –
(у психіатрії) патологічний стан, що характеризується повною або частковою втратою здатності до емоційних переживань, сприйняття та вираження почуттів; емоційна спустошеність.
- (Історія) –
(у давньогрецькій культурі та історії права) позбавлення громадянських прав, честі та громадянства, що робило людину поза законом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. атимія, р. атимії, д. атимії, з. атимію, о. атимією, м. атимії, к. атиміє