1. Хімічний термін, що позначає комплексну сполуку, утворену іоном металу та кислотними лігандами (наприклад, оксалатними, цитратними, етилендіамінтетраоцтовими), які можуть мати негативний заряд; часто стосується аніонних комплексів у розчинах або твердих речовинах.
2. У біохімії та медицині — стійке хімічне об’єднання (хелат) між іонами металів (наприклад, заліза, кальцію) та органічними кислотами, що використовується для транспорту чи депонування елементів у організмі або як лікарська форма для корекції дефіцитів (наприклад, заліза у вигляді глюконатного ацидокомплексу).