ацеталь

[ɑt͡sɛtɑlʲ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна сполука, що утворюється в результаті реакції альдегіду з двома молекулами спирту; є похідним ацетону або інших альдегідів, де карбонільна група замінена на дві алкілоксигрупи.

  2. (Хімія) –

    У технічній термінології — продукт конденсації альдегідів зі спиртами, що застосовується як розчинник або проміжна речовина в органічному синтезі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ацеталь, р. ацеталя, д. ацеталеві, з. ацеталя, о. ацеталем, м. ацеталеві, к. ацеталю

Більше записів