ацентричний
[ɑt͡sɛntrɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:А
Значення
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Позбавлений наголосу; такий, що не має власного наголосу (про звук, склад, слово).
- (Література) –
(у літературознавстві) Вірш, у якому наголос не є чинником ритму; без наголошений.
- (Фізика) –
(у математиці, фізиці) Позбавлений чітко визначеного центру; такий, що не має центра симетрії або центральної точки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ацентричний, р. ацентричного, д. ацентричному, з. ацентричного, о. ацентричним, м. ацентричнім