атрибутивно-предикативний
[ɑtrɪbutɪʋno-prɛdɪkɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:А
Значення
- (Лінгвістика) –
(Про прикметник) Здатний виконувати в реченні як атрибутивну (означення), так і предикативну (частина складеного присудка) синтаксичну функцію; такий, що може вживатися і в значенні означення, і в значенні присудка.
- (Лінгвістика) –
(Про значення, функцію слова) Таке, що виражає означення предмета (атрибутивність) або ж ознаку, що приписується предмету в рамках присудка (предикативність).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. атрибутивно-предикативний, р. атрибутивно-предикативного, д. атрибутивно-предикативному, з. атрибутивно-предикативного, о. атрибутивно-предикативним, м. атрибутивно-предикативнім