Значення
- (Лінгвістика) –
Вважатися властивим комусь або чомусь, бути невід’ємною ознакою, якістю когось або чогось; приписуватися як характерна риса.
- (Мистецтво) –
У мистецтвознавстві, літературознавстві, історії тощо: встановлювати або визначати авторство, час створення, походження твору, пам’ятки, рукопису.
- (Філософія) –
У філософії та логіці: приписувати предмету певну ознаку (атрибут), стверджувати наявність у нього певної властивості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я атрибутуюся, ти атрибутуєшся, він атрибутується, ми атрибутуємося, ви атрибутуєтеся, вони атрибутуються