1. Вважатися властивим комусь або чомусь, бути невід’ємною ознакою, якістю когось або чогось; приписуватися як характерна риса.
2. У мистецтвознавстві, літературознавстві, історії тощо: встановлювати або визначати авторство, час створення, походження твору, пам’ятки, рукопису.
3. У філософії та логіці: приписувати предмету певну ознаку (атрибут), стверджувати наявність у нього певної властивості.