атракція

[ɑtrɑkt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Психологія) –

    У психології та соціології – процес, коли в процесі сприйняття один одним у людей виникає взаємна симпатія, взаєморозуміння та прийняття, що веде не лише до узгодженості вчинків, а й до формування доброзичливих стосунків. Також це почуття чи ставлення однієї особи до іншої, що класифікується як різновид соціальної установки.

  2. (Медицина) –

    У фізіології – рухи рук чи ніг у напрямку до корпусу тіла.

  3. (Лінгвістика) –

    Західне, застаріле значення – принадливість, привабливість. У лінгвістиці паронімічна атракція – це найчастіший вид так званої народної етимології, що виникає між паронімами; інколи це явище ототожнюють із парономазією.

  4. (Геологія) –

    У геодезії – відхилення схилу ваги (виска) під впливом гравітації гірських масивів, щільних порід земної кори чи інших мас із значною вагою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. атракція, р. атракції, д. атракції, з. атракцію, о. атракцією, м. атракції, к. атракціє

Більше записів