Значення
- (Медицина) –
(у медицині) стан, що характеризується зниженням або відсутністю тонусу (нормального напруження) гладеньких або поперечно-смугастих м’язів, м’язових стінок внутрішніх органів або судин.
- (Психологія) –
(переносно, книжн.) в’ялість, безсилля, апатичність; стан, що позбавлений енергії, життєвої сили, напруженості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. атонічність, р. атонічності, д. атонічності, з. атонічність, о. атонічністю, м. атонічності, к. атонічносте