1. (у медицині) стан, що характеризується зниженням або відсутністю тонусу (нормального напруження) гладеньких або поперечно-смугастих м’язів, м’язових стінок внутрішніх органів або судин.
2. (переносно, книжн.) в’ялість, безсилля, апатичність; стан, що позбавлений енергії, життєвої сили, напруженості.