Атональність — це свідома відмова від тональної системи, що супроводжується порушенням традиційної логіки ладових та гармонійних зв’язків, характерних для тональної музики.
Її фундаментальна ознака — відсутність центрального тонального центру (тоніки), який у звичній системі є головним ієрархічним ядром, до якого тяжіють усі інші звуки. Це призводить до рівноправності всіх висотних позицій та інтервальних співвідношень між ними.
Даний принцип також усуває тонально-функціональну гармонію, відкидаючи її ключову основу: обов’язкову підлеглість дисонансів консонансам та необхідність їх розв’язання в консонанс.