1. (хімія) Кількість атомів певного елемента, що входять до складу однієї молекули речовини; валентність елемента у вищому ступені окиснення.
2. (філософія, логіка) Властивість пропозиції або факту бути простим, неподільним на більш елементарні логічні складові.
3. (інформатика) Властивість операції або транзакції виконуватися як єдине ціле, що гарантує або повне завершення, або повну відсутність змін у системі (наприклад, в базах даних).