атомарний

1. Стосовний до атома, властивий атому; що складається з атомів.

2. У хімії: що характеризується кількістю атомів у молекулі (наприклад, атомарний склад).

3. У фізиці: що стосується атомної енергії, ядерних процесів (наприклад, атомарна фізика).

4. У програмуванні та інформатиці: властивість операції, яка виконується як єдине ціле, без можливості перерви або часткового виконання; неподільний.

Приклади:

Приклад 1:
До парамагнетиків належать реч о- вини, атоми яких мають незабудовану до кінця зо внішню електронну підоболонку: Mg, Al, Ca, Cr, Mn, Pt, кисень атомарний і молекулярний, солі заліза, кобальту, нік е- лю, рідкісноземельних елементів тощо. За відсутності зовнішнього магні т- ного поля парамагнетик ненамагнічений, оскільки внаслідок теплового руху власні магнітні моменти атомів орієнтовані ха о- тично ( )0J = .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Світяться переважно атомарний кисень і молекулярний азот , створюючи на висоті близько 100 км червоно-зелену гаму полярних сяйв.276 Рис.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Приклад 3:
Частота прийому сигналу була обрана не випадково — на ній випромінює атомарний водень (l = 21,1 см) — найпоширеніший елемент у Всесвіті. Загалом інтерес до контакту між земною й позаземними цивілізаціями виник наприкінці 50-х років минулого століття .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”