атом

Найменша структурна одиниця хімічного елемента, яка має у своєму складі ядро та електрони. Усі матеріальні речовини утворені з атомів. Їхня будова передбачає наявність позитивно зарядженого ядра та електронів, що обертаються навколо нього (Курс фізики, III, 1956, 14).

У переносному значенні — крихітна, неподільна частка чогось. Лише окремі атоми переживань та відчуттів… вирували в його душі (Фр., X, 1954, 197); Кожну частку, атом серця Я перетворю на слово, на звук… (Олесь, Вибр., 1958, 165); У русі залізної маси, У кожній частці крові Відбився наказ класу І горда відповідь; готовий! (Рильський, І, 1956, 28).

Вигук, що вживається для вираження досади чи роздратування. — Ну, розкажи ж! — Ат, відчепись! (Сл. Гр.); Все життя бути обережним і так потрапити в халепу? А т! (Коцюб., І, 1955, 168); — Грицю, а справді, чому ви увесь вечір такий сумний? — Ат! Не будемо про це, — сердито відповів Грицько (Головко, II, 1957, 562).

Приклади:

Приклад 1:
З мого репертуару найбільший відгук у слухачів знаходив вірш Йосипа Утгана: Если будешь ранен, милый, на войне, Напиши об атом непременно мне. Я тебе отвечу в тот же самый вечер, Это будет теплый, ласковый ответ: Мол, проходят раны поздно или рано, А любовь, мой милый, не проходит, нет.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
У вузлах кристалічної ґратки розміщают ь- ся іони металу; − простір між вузлами кристалічної ґрат- ки заповнений електронним газом, який утворюється валентними електронами, що порівняно слабко зв’язані з атомними яд- рами і відриваються від атомів при утв о- ренні кристалічної ґратки, вільні електр о- ни рухаються хаотично між іонами мета- лу; − в середньому кожен атом металу втра- чає один електрон і концентрація електр о- нів провідності в металах дорівнює кіль – кості атомів в одиниці об’єму металу. Кон- центрацію носіїв заряду в металах м ожна обчислити за формулою ρµ ANn = , де ρ – густина металу, µ – його молярна маса.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Тому можна вважати, що до удару атом не рухався. У випадку непру ж- ного зіткнення закон збереження імпульсу має вигляд: ( )u Mmm +=υ , де m і M – маси іонізуючої частинки і ат о- ма, υ – швидкість частинки, а u – швид- кість частинки і атома після удару.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”