атена

1. У давньогрецькій міфології — богиня мудрості, знань, справедливої війни, ремесел та мистецтв, покровителька міста Афіни; одна з дванадцяти верховних олімпійських божеств (відповідає давньоримській Мінерві).

2. Переносно — втілення мудрості, розуму, стратегічного мислення або досконалої майстерності в якійсь галузі.

Приклади:

Приклад 1:
Коли Іринка перебувала у мене, у Львові Атену та сестру Чорновола Валентину заарештували й протримали у слідчому ізоляторі протягом трьох «законних» (без ордера на арешт) діб — як інструмент тиску на Чорновола (їм навіть влаштували «випадкову» зустріч у коридорі, щоб той упевнився, що Атена в них). Можна уявити, що пережили ми з Іринкою в ці дні: адже хто знав, чи не переросте це триденне затримання у повноцінний арешт?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Коли Вячеслава уже в засланні заарештували ще раз, сфабрикувавши брудну справу зі зґвалтуванням, і Атена вибралася до нього на суд в Якутію, вона надсилала мені телеграми з кожного пункту своєї via dolorosa: відчуття хай віртуального, але зв’язку й підтримки. На все життя я запам’ятала епізод, який Атена оповіла мені, повернувшись після суду.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”