атака

1. У військовій справі — рішучий, навальний напад на противника, який часто є кульмінаційним моментом наступальних дій. Як приклад: наступного дня зранку розпочалася атака (Донч., III, 1956, 118); Командирам доводилося докладати зусиль, щоб утримати бійців від поспішного виступу та негайного штурму Перекопу (Гончар, Таврія.., 1957, 689). Фразеологізм «в атаку йти (кидатися)» означає рішуче та стрімко атакувати ворога. У творі зазначено: Два чорноморці в бліндажі залишилися живі… Вже не перший раз ворожий полк йде на них в атаку (Нагн., Пісня.., 1949, 45). Поняття «психічна атака» див. за словом «психічний».

2. У переносному значенні — енергійна, цілеспрямована дія, спрямована проти когось або на досягнення певної цілі. Наприклад: планомірний наступ радянських фізиків на атомне ядро, їхнє проникнення в найглибші таємниці ядерних сил, відбувається все інтенсивніше (Наука.., 4, 1957, 3); Він [чоловік] був щасливий, що так вдало відбив натиск з боку дружини (Чаб., Балкан, весна, 1960, 414).

Приклади:

Приклад 1:
Нарешті, якщо атака союзників буде відбита або попереджена, це призведе до непередбачувальних військових та політичних наслідків. Відповідальність за всі ці можливі варіанти лягла на обмежене коло військових, звання яких зовсім не відповідали важливості поставленого перед ними завдання.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
I Атака за атакою. Шалено напирають ворожi полки.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”