1. У психіатрії та неврології — порушення здатності розуміти символічні значення предметів, явищ або образів, а також створювати та використовувати символи; симптом при деяких органічних ураженнях мозку та психічних захворюваннях.
2. У мистецтвознавстві та культурології — принципова відмова від використання символів, символіки як художнього засобу; напрям або творча позиція, що ґрунтується на прямому, буквальному відтворенні дійсності без прихованих значень або алегорій.