асимптотика

[ɑsɪmptotɪkɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Математика) –

    У математиці: властивість функції або послідовності, що описує її поведінку при прагненні аргументу до певної граничної точки (наприклад, до нескінченності або до нуля), часто виражена через іншу, простішу функцію.

  2. (Математика) –

    У математиці та інформатиці: розділ, що вивчає граничну поведінку функцій, а також оцінка ефективності алгоритмів при зростанні обсягу вхідних даних, що виражається за допомогою асимптотичних позначень (наприклад, “O”-велике).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. асимптотика, р. асимптотики, д. асимптотиці, з. асимптотику, о. асимптотикою, м. асимптотиці, к. асимптотико

Більше записів