асиміляція

Значення

1. (Лінгвістика) –

   АСИМІЛЯЦІЯ, -ї, ж. 1. Дія за значенням дієслова «асимілювати» (1) або стан за значенням «асимілюватися» (1); уподібнення, набуття подібності. Антонім: дисиміляція. Політика насильницького уподібнення та позбавлення національної ідентичності українців, яку проводили цісарська влада та польські дворяни, посилювала нестерпний економічний і політичний тиск (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 15).

2. (Біологія) –

   (біол.) Процес, під час якого рослинні чи тваринні організми поглинають і переробляють речовини з навколишнього середовища. Метаболізм є єдністю двох явищ — асиміляції та дисиміляції, тобто засвоєння надходжених речовин і розпаду складних сполук організму на простіші (Осн. дарв., 1956, 79).

3. (Лінгвістика) –

   (лінгв.) Мовне явище, при якому один звук стає подібним до іншого. У фонетиці української мови асиміляція (уподібнення) приголосних переважно має регресивний характер, тобто попередній звук змінюється під впливом наступного (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 201).

Правопис та відмінювання