1. Особа, яка внаслідок асиміляції втратила зв’язок зі своєю національною культурою та мовою, перейнявши мову, культуру та самосвідомість іншого, зазвичай домінуючого, народу.
2. (у мовознавстві) Звук мови, що утворився внаслідок процесу асиміляції (зближення, уподібнення) сусідніх звуків за якимись ознаками (наприклад, за дзвінкістю, місцем творення).