Значення
- (Лінгвістика) –
(у риториці) Витончений, ввічливий дотеп, що містить похвалу, зазвичай у формі нібито докору або іронічного заперечення; вислів, де позитивна оцінка приховується під оболонкою легкого глузування або зовнішньої критики.
- (Біологія) –
(у біології, істор.) Застаріла назва для представників царства рослин (Plantae), що вживалася в протиставленні до “зоїзмів” (тварин); рослинність, рослинний організм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. астеїзм, р. астеїзму, д. астеїзмові, з. астеїзм, о. астеїзмом, м. астеїзмі, к. астеїзме