книжн. Кут зору, під яким аналізують об’єкти, феномени чи ідеї.
Фонетику Шевченка (у розрізі історичного розвитку) від сучасної літературної, власне, відрізняють лише несуттєві особливості (Пит. походж. укр. мови, 1956, 18).
Мрійливість та фантазія [хлопця] були настільки інтенсивними, що часом життя, здавалося, протікало одночасно у двох площинах, що суперничали одна з одною, — реальній та вигаданій (Довж., І, 1958, 13).