Значення
- (Лінгвістика) –
Абстрактний іменник, утворений від прикметника «асоційований».
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві — стійка тенденція до наголошення суфікса «-ний» у віддієслівних прикметниках, які найчастіше мають пасивне значення. Для таких форм властиве чітке відчуття зв’язку з відповідними дієсловами (за «Курсом сучасної української літературної мови», том І, 1951, с. 499).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. асоційованість, р. асоційованості, д. асоційованості, з. асоційованість, о. асоційованістю, м. асоційованості, к. асоційованосте