асоціатив

[ɑsot͡siɑtɪʋ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Психологія) –

    У психології та когнітивних науках — людина, яка має здатність до яскравих та швидких асоціацій (уявних зв’язків між поняттями, образами, ідеями).

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці та семіотиці — слово, поняття або знак, що викликає в свідомості певну сукупність уявлень, образів або інших понять завдяки внутрішнім зв’язкам (на відміну від прямого, денотативного значення).

  3. (Математика) –

    У математиці та інформатиці — оператор або функція, що має властивість асоціативності, тобто результат її застосування до декількох елементів не залежить від порядку виконання операцій (наприклад, додавання або множення чисел).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. асоціатив, р. асоціативу, д. асоціативові, з. асоціатив, о. асоціативом, м. асоціативі, к. асоціативе

Більше записів