Значення
- (Психологія) –
У психології та когнітивних науках — людина, яка має здатність до яскравих та швидких асоціацій (уявних зв’язків між поняттями, образами, ідеями).
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці та семіотиці — слово, поняття або знак, що викликає в свідомості певну сукупність уявлень, образів або інших понять завдяки внутрішнім зв’язкам (на відміну від прямого, денотативного значення).
- (Математика) –
У математиці та інформатиці — оператор або функція, що має властивість асоціативності, тобто результат її застосування до декількох елементів не залежить від порядку виконання операцій (наприклад, додавання або множення чисел).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. асоціатив, р. асоціативу, д. асоціативові, з. асоціатив, о. асоціативом, м. асоціативі, к. асоціативе