1. У психології та когнітивних науках — людина, яка має здатність до яскравих та швидких асоціацій (уявних зв’язків між поняттями, образами, ідеями).
2. У лінгвістиці та семіотиці — слово, поняття або знак, що викликає в свідомості певну сукупність уявлень, образів або інших понять завдяки внутрішнім зв’язкам (на відміну від прямого, денотативного значення).
3. У математиці та інформатиці — оператор або функція, що має властивість асоціативності, тобто результат її застосування до декількох елементів не залежить від порядку виконання операцій (наприклад, додавання або множення чисел).