аскетичний

Прикметник, що описує когось або щось, що володіє характерними рисами аскета або властивостями аскетизму.

У художньому творі згадується, що навпроти митрополичого крісла висів портрет Петра Могили, який, попри гарне грецьке класичне обличчя, мав дещо суворий, стриманий вигляд (Н.-Лев., І, 1956, 363).

У літературному аналізі зазначається, що автор Сосюри вдало відтворив думку, ніби революційний рух — це зовсім не суворе заперечення приватного життя, а скоріше небачений розвиток як суспільних, так і індивідуальних емоцій звичайної людини, що до нього долучилася (Поезія.., 1956, 154).

Приклади:

Приклад 1:
Пригадував, як він заходив до аудиторії, сухорлявий, **аскетичний**, з густою бородою, яка з обох боків обкладала його обличчя й звисала двома клинцями, його проникливі глибокі очі, міцно стиснені вуста. Він ніколи не підносив голосу, не бив лінійкою, але коли заходив, усе завмирало, зашерхало, й спудеї схиляли голови.
— Франко Іван, “Мойсей”