аскалаф

[ɑskɑlɑf] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Міфологія) –

    У давньогрецькій міфології — син Ареса та Астиної, охоронець підземного царства, перетворений богинею Деметрою на сову за те, що вказав Аїду на Персефону, яка порушила заборону, з’ївши гранатове зерня.

  2. (Зоологія) –

    Зоол. рід комах з ряду сітчастокрилих (Ascalaphus), представники якого мають довгі вусики та схожі на бабок; також загальна назва комах цього роду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аскалаф, р. аскалафа, д. аскалафові, з. аскалаф, о. аскалафом, м. аскалафі, к. аскалафе

Більше записів