Прикметник, що стосується асфальту. 1. Відноситься до умов, за яких не слід укладати асфальтне покриття: коли температура повітря опускається нижче п’ятнадцяти градусів за Цельсієм або під час дощу (за даними газети «Радянська Україна» від 4 липня 1962 року).
2. Призначений для виготовлення асфальту (у першому значенні цього слова). Наприклад, підприємство з його виробництва, яке було створене біля Керчі (журнал «Гірнича промисловість», 1957).
3. Такий, що має на собі шар асфальту. Ілюстраціями можуть бути: промокла від води асфальтова підлога (Франко, 1955) або тротуари з асфальту, що віддають нагромаджене за день тепло (Ткач, 1951).