аристократичний

1. Відносний до аристократії. Наприклад: про народну трагедію, що виникла серед простого люду, а згодом була запрошена до вищого, аристократичного кола; або про владу скіфських ватажків, яка поступово позбувалася демократичних ознак і набувала рис деспотизму на користь родовитої верхівки.

2. Властивий аристократові, притаманний аристократам. Наприклад: про погляд, у якому відчувалася зневага шляхетної особи до простолюдина; або про рухи та манери, що набули певної витонченості, властивої вищому суспільству.

3. Історичне значення: такий, для якого характерна панівна роль аристократії. Наприклад: про рабовласницькі республіки, що поділялися на ті, де влада належала аристократії, та ті, де вона була демократичною.

Приклади:

Приклад 1:
В державі існував аристократичний прошарок, який складався переважно з царських родичів та наближених, наділених відповідною титулату- рою. Знать користувалася неабиякими привілеями, якими вона, до того ж, зловживала.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”