арифметичне

Приклад 1:
При цьому S = L + AVG + Z × STD × √ L /1/ де AVG і STD – відповідно середнє арифметичне і середньоквадратичне відхилення щоденного або щотижневого попиту, а константа Z береться з статистичних таблиць і показує ймовірність вичерпання запасів у період доставки залежно від рівня логістичного сервісу. Щоб реалізувати прийняту політику запасів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
рітейлер повинен розрахувати середнє арифметичне значення і середнє квадратичне відхилення попиту на основі даних спостереження попиту. Тобто, у практиці показник максимального запасу може змінюватися щодня відповідно до змін результатів розрахунків середнього арифметичного і середнього квадратичного відхилень попиту.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Це означає, що в кожний період часу рітейлер визначає середнє арифметичне значення за останні р випадків спостереження попиту ( M ) і використовує це середнє значення в розрахунку середнього квадратичного (St) відхилення попиту: M t= P Di it pti    та S2 t = 1 )( 2     p MtD it pti /3/ Зауважимо, що наведені вище міркування мають на увазі, що в кожний період часу рітейлер визначає нові значення середнього попиту та середнього квадратичного відхилення попиту на основі останніх р випадків спостереження. Тому значення середнього попиту і середньоквадратичного відхилення попиту будуть щодня змінюватися, а з ними – і показник рівня максимальних запасів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”