Значення
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: пасивна форма до дієслова «артикулювати». Використовується для позначення способу утворення звуків мовлення. Зокрема, про парні дзвінкі та глухі приголосні кажуть, що вони артикулюються однаково, а різняться лише тим, чи супроводжуються голосом (дзвінкі), чи ні (глухі) (Худ. чит., 1955, 31).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я артикулююся, ти артикулюєшся, він артикулюється, ми артикулюємося, ви артикулюєтеся, вони артикулюються