артикуляція

[ɑrtɪkuljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці термін «артикуляція» означає рухову активність органів мовлення, необхідну для утворення мовного звука, а також конкретну конфігурацію цих органів під час його виголошення.

  2. (Лінгвістика) –

    Наприклад, для покращення дикції важливо спочатку опанувати правильну артикуляцію (Худ. чит., 1955, 35).

  3. (Лінгвістика) –

    Дифтонги є прикладом звуків з неоднорідною артикуляцією, де один із їхніх компонентів виражений сильніше за інший (Нариси з діалектології, 1955, 21).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. артикуляція, р. артикуляції, д. артикуляції, з. артикуляцію, о. артикуляцією, м. артикуляції, к. артикуляціє

Більше записів