1. У віршознавстві та метриці — сильна, наголошена частина стопи (ритмічної одиниці) у вірші, що протиставляється слабкій, ненаголошеній частині (тезісу).
2. У музичній ритміці — сильна, акцентована частина такту або музильного періоду.
3. У давньогрецькій поезії та музиці — підняття ноги або рухи голосу вгору на слабкій частині стопи, що згодом у європейській термінології отримало протилежне значення (сильна частина).