арнір

[ɑrnir] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Література) –

    У західноєвропейському середньовічному лицарському епосі та літературі — загальна назва зброєносця, молодого воїна або лицаря нижчого рангу, який супроводжував лицаря-сеньйора, носив його зброю та щит (від фр. arnir — «озброєний»).

  2. (Історія) –

    У сучасному вживанні (переважно в історичній літературі, реконструкції) — позначення воїна в обладунках, важкоозброєного лицаря або прототипу лицаря в ранньому середньовіччі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. арнори, р. арнір, д. арнорам, з. арнори, о. арнорами, м. арнорах, к. арнори

Більше записів