Значення
- (Література) –
У західноєвропейському середньовічному лицарському епосі та літературі — загальна назва зброєносця, молодого воїна або лицаря нижчого рангу, який супроводжував лицаря-сеньйора, носив його зброю та щит (від фр. arnir — «озброєний»).
- (Історія) –
У сучасному вживанні (переважно в історичній літературі, реконструкції) — позначення воїна в обладунках, важкоозброєного лицаря або прототипу лицаря в ранньому середньовіччі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. арнори, р. арнір, д. арнорам, з. арнори, о. арнорами, м. арнорах, к. арнори