Прикметник, що походить від іменника «арніка» або стосується цієї рослини. Утворений за допомогою суфікса від назви «арніка». Ілюстрація вживання: героїня твору завжди допомагала хворим, прописуючи їм хінний порошок і застосовуючи примочки з арніки (Коцюбинський, II, 1955, 57).
арніковий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |