арніковий

[ɑrnikoʋɪj] Прикметник

Буква:А

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Прикметник, що походить від іменника «арніка» або стосується цієї рослини. Утворений за допомогою суфікса від назви «арніка». Ілюстрація вживання: героїня твору завжди допомагала хворим, прописуючи їм хінний порошок і застосовуючи примочки з арніки (Коцюбинський, II, 1955, 57).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. арніковий, р. арнікового, д. арніковому, з. арнікового, о. арніковим, м. арніковім

Більше записів