1. (ембріол.) Рання стадія розвитку зародка тварин, що характеризується одношаровою будовою та наявністю внутрішньої порожнини (бластоцеля), яка утворюється в результаті дроблення заплідненої яйцеклітини; типова бластула.
Словник Української
Буква
1. (ембріол.) Рання стадія розвитку зародка тварин, що характеризується одношаровою будовою та наявністю внутрішньої порожнини (бластоцеля), яка утворюється в результаті дроблення заплідненої яйцеклітини; типова бластула.