Значення
- (Психологія) –
У психології (переважно в аналітичній психології К. Г. Юнга): первісний, універсальний образ, мотив або символ, що міститься в колективному несвідомому людства і повторюється в міфах, фольклорі, сновидіннях та творчості (наприклад, архетип Матері, Героя, Мудреця, Тіні).
- (Література) –
У літературознавстві, мистецтвознавстві та культурології: вихідний, найзагальніший прообраз, ідея, модель або сюжетна схема, що лежить в основі творів мистецтва, фольклорних та літературних творів різних народів і епох.
- (Філософія) –
У розширеному, загальновживаному значенні: найдавніший, первинний тип, форма чи прообраз чогось; ідеальний приклад, уособлення певних якостей.
Правопис та відмінювання
н. архетип, р. архетипу, д. архетипові, з. архетип, о. архетипом, м. архетипі, к. архетипе