Прикметник “архаїчний” має два основні значення. Перше — це те, що належить до давніх часів, є старовинним або стародавнім. Як приклад можна навести архаїчну добу (VII–VI століття до нашої ери), коли скіфи провадили головну торгівлю з Кавказом та державами Передньої Азії (за “Нарисами стародавньої історії УРСР”, 1957).
Друге значення стосується слів або понять, що вже не вживаються в сучасній мові, тобто застарілих. Така архаїчна лексика іноді використовується письменниками в художніх творах, щоб надати опису певних подій або явищ колориту старовини (згідно з “Курсом сучасної української літературної мови”, 1951).