Слово «архаровець» (рід. відм. архарівця) належить до чоловічого роду та вживається як лайливе позначення. Воно описує людину, схильну до бешкету, безпутного способу життя, або ж босяка й волоцюгу.
Ілюстрацією вживання може слугувати діалог, де один персонаж [Катя], почувши, що інший [Михайло] хоче одружитися з дівчиною через її спортивні перспективи, з несхваленням вигукує: «От архаровець!» (В. Собко, зб. «П’єси», 1957).
Інший приклад демонструє, як слово характеризує групу осіб, що жорстоко й варварськи поводяться з технікою: «…коли ті архарівці так жорстоко й по-дикунському знущалися з машини» (А. Кучер, «Прощай…», 1957).