Аркебуза — це історична зброя, яка спочатку була арбалетом для стрільби свинцевими кулями. Її конструкція включала залізний або мідний ствол із бічними щілинами. Через ці щілини виходили вушка циліндра, що переміщався всередині ствола; саме до цих вушок кріпилася тятива лука.
Також аркебузою називали ручну вогнепальну зброю — довгу ґнотову рушницю, заряджану з дула. З неї стріляли круглими кулями з каміння чи свинцю, а пороховий заряд підпалювали через запальний отвір у казенній частині. Різноманітні аркебузи були в широкому вжитку в європейських країнах протягом XIV–XVII століть. У XVIII столітті ця назва закріпилася за багатьма різновидами ручної вогнепальної зброї.